Як просувати білоруський туризм без грошей

Про те, як держава фінансує розвиток в'їзного туризму і як просувати національний турпродукт, не маючи достатніх коштів, міркує начальник відділу маркетингу та видавничої діяльності Національного агентства з туризму Валерій БОЛДИРЄВ.

- Розкажіть, будь ласка, як фінансує просування білоруського турпродукту держава. Чи є в цій сфері істотні відмінності від інших країн?

- Загальна тенденція така, що бюджет державних туристичних організацій у всьому світі зростає. Це відбувається незважаючи на кризу. Але не варто сприймати просування тур-продукту як виключно зарубіжні заходи: внутрішній туризм також приносить певну вигоду. СОТ і Європейська туристична комісія випустили звіт «Бюджет національних туристичних організацій на 2008-2009 рр.», Дані якого свідчать, що обсяги внутрішнього туризму у всьому світі в цілому в 4 рази більше, ніж міжнародного: якщо в 2009 році місцевий турпотік становив близько 4 млрд туристів, то міжнародний - всього 880 млн. Ще одна характерна особливість останніх років - збільшення витрат на інтернет-заходу. Суми, виділені в 2009 році в різних країнах на просування в інтернеті національного турпродукту, коливаються від 50 000 доларів США для малих напрямків до 5-7 млн ​​для найбільших і багатих.

У Білорусі теж простежуються ці тенденції, однак обсяги фінансування у нас невеликі навіть у порівнянні з сусідніми країнами. У 2010 році на маркетинг і просування національного турпродукту було виділено близько 600 000 доларів США. У 2011 році на аналогічні цілі планується витратити майже 1,5 млрд білоруських рублів (близько 490 000 доларів, або 350 000 євро). Для порівняння, в 2011 році в Литві на просування в одній тільки Росії буде виділено близько 286 тисяч євро - і це лише 1/8 частина коштів, виділених на розвиток в'їзного туризму Литви. За словами директора департаменту по туризму Литви Раймонди Бальнене, туризм в Литві складає 4% валового доходу і 25% експортних послуг, а в тур-бізнесі зайнято 5% населення.

На початку нинішнього року ситуація в Білорусі ускладнювалася не тільки браком коштів, але і тим, що Державна програма розвитку туризму на 2011-2015 рр. була затверджена тільки на минулому тижні; в результаті ми не потрапили на ряд важливих для нашого ринку туристичних виставок. На щастя, у нас склалися хороші відносини з ізраїльської виставкою IMTM і московським «Інтурмаркет» - вони люб'язно погодилися почекати з оплатою. Однак далеко не всі готові йти нам назустріч, що цілком природно: адміністративний ресурс непридатний в просуванні турпродукту за кордоном. Розвивати внутрішній туризм дещо простіше: наприклад, місцеві ЗМІ готові розміщувати будь-яку більш-менш цікаву новину про створення оригінальних маршрутів, відкритті нових об'єктів. А на рекламу країни за кордоном потрібні гроші. Зрозуміло, дещо яких результатів можна досягти і без масштабного фінансування, але конкуренція серед туристичних напрямків дуже висока.

- І все-таки, як розвивати в'їзний туризм, не маючи на це достатніх коштів?

- На мій погляд, просувати в'їзний туризм з досить невеликими витратами можна за допомогою прес-турів і інфотурів - це набагато вигідніше й ефективніше, ніж розміщувати рекламні статті та модулі в зарубіжних ЗМІ, принаймні на даному етапі. До Білорусі як туристичного напрямку потрібно створити певний кредит довіри - робити це краще всього за допомогою людей, яким довіряють фахівці турбізнесу і мандрівники інших країн. Крім того, матеріал, творчо піднесений журналістом, що включає аналітику і особисті враження, сприймається набагато краще, ніж просто реклама - навіть найякісніша і оригінальна. Якщо ж запрошені журналісти добре відомі в певних колах і мають вагу серед професіоналів турбізне- са - це золота жила для направлення.

Гарний також варіант так званого спільного просування: наприклад, 27 березня «Аерофлот» виводить на білоруський ринок новий рейс Мінськ - Москва, і в зв'язку з цією подією до нас уже надійшов запит про туристичні можливості Білорусі від одного спеціалізованого журналу, який поширюється в тому числі і в літаках «Аерофлоту». Подібне просування ми практикували свого часу з авіакомпанією «Етіхад».

Без будь-яких фінансових вкладень можна просувати країну і при наявності унікального інформаційного приводу. Такою подією може стати все що завгодно: від спрощення або скасування візового режиму до приходу авіакомпаній лоу-кост на місцевий ринок і будівництва незвичайного готельного або туристичного комплексу. У грудні минулого року CNN включив білоруське село Погост в рейтинг місць, де варто провести Різдво, віддавши їй друге місце. Такі згадки в провідних світових ЗМІ не вимагають витрат і сприяють зростанню інтересу до країни. Правда, користуючись моментом, варто відразу ж представляти турпро- дукт, направляти інформацію про країну туристичним компаніям.

Одна з найважливіших ролей в просуванні турпродукту, безперечно, належить інтернету. До речі, в структурі бюджетних асигнувань на маркетинг

і просування турпродукту Республіки Білорусь в 2011 р інтернет і сучасні технології займають більше 20% всіх витрат. Продовжує зростати інтерес до соціальних мереж, і не дивлячись на те, що в рейтингу факторів, що впливають на прийняття рішення про поїздку, вони займають 5-6-е місце - після порад знайомих, спеціалізованих статей, вартості туру, складнощів з організації подорожі, особистої безпеки , - не варто недооцінювати цей інструмент просування. Соціальні мережі з успіхом використовують багато туристичні організації, і, думаю, найближчим часом наше Національне агентство по туризму теж заведе свій блог. Для популяризації того чи іншого напрямку хороші також конкурси та онлайн-ігри, пов'язані з пізнанням пам'яток і історії країни.

Втім, незважаючи на стрімкий розвиток технологій, не варто недооцінювати роль друкованих матеріалів - в наш електронний століття вони як і раніше залишаються важливою складовою просування туристичного продукту. У Білорусі, як і в багатьох інших країнах, ця стаття витрат, поряд з виставками і презентаціями, одна з найістотніших. Критикам друкованих матеріалів можу з упевненістю сказати, що на виставках від них не відмовляться в найближчі кілька десятків років, вони як і раніше залишаться основним носієм інформації. Друковані видання ідеально підходять для тих, хто економить час, не бажаючи шукати відомості в інтернеті: якщо в інтернеті доводиться відкривати сотні сторінок, то в буклетах, каталогах, книгах все чітко структуровано. Крім того, добре оформлене видання завжди приємно тримати в руках.

Хоча виставки і всілякі презентації, семінари, круглі столи досить затратні, це ідеальний майданчик для позиціонування напрямки і встановлення довготривалих ділових контактів з компаніями з інших країн.

- У яких виставках бере участь НАТ в цьому році?

- Ми беремо участь в тій кількості виставок, яке здатний «потягнути» білоруський туризм. Якщо бути об'єктивним, тільки 10% з більш ніж тисячі білоруських турфірм займаються прийомом і зацікавлені в залученні іноземних туристів. Тому якби ми заявили, що будемо брати участь не в 7-8 виставках щорічно, а в 15-20, ми б просто не знайшли однодумців серед туркомпаній. Ми дуже чітко підійшли до диференціації наших цільових ринків. Зараз ми представлені на основних цікавих нам ринках, і, на мою думку, нам варто і далі проявляти активність на цих напрямках.

У лютому цього року ми брали участь у туристичній виставці в Ізраїлі. Наша поїздка була досить успішною - не в останню чергу завдяки попередній роботі, що почалася влітку минулого року, коли для представників ізраїльських ЗМІ був організований прес-тур. Наша участь було очікуваним, а зібрати гостей на презентацію туристичних можливостей Білорусі не склало труднощів.

- Чому з двох московських виставок ви вважали за краще «Інтурмаркет»?

- Участь в MITT турфірми змогли організувати самостійно - і ми були готові поступитися їм місцем. Я вважаю, що ми зробили правильний вибір: якби ми поїхали на MITT, на «Інтурмаркет» у нас, можливо, не вистачило б коштів. А так Білорусь була представлена ​​на обох московських виставках. Можливо, ми почуємо критику щодо політики держави, що не виділив грошей на участь в MITT, однак, думаю, в подальшому можна розглянути варіанти спільної участі в цій виставці, організації національного стенду.

У наступному році ми плануємо представити на московській виставці такий напрямок як медичний туризм. У 2010 році мінські клініки надали платні медичні послуги 25 тисячам іноземних громадян - в основному це пацієнти з Росії і країн СНД, хоча є представники і далекого зарубіжжя. На експорті медичних послуг у 2010 році тільки в Мінську зароблено понад 1,7 млн. Доларів. Планується, що експорт медичних послуг до 2015 року досягне 8,5 млн доларів. Спільно з Комітетом з охорони здоров'я Мінміськвиконкому і Республіканським центром з оздоровлення та санаторно-курортного лікування населення ми запустили проект, який покликаний об'єднати медичні, санаторні та туристичні послуги. Турфірма може залучити клієнта і організувати прийом, клініка - провести діагностику і лікування, а в санаторій пацієнта можна направити на реабілітацію.

- Хіба для санаторіїв актуальний медичний туризм? Адже вони і без того завантажені до межі.

- Медичний туризм - це не сезонне поняття. Якщо говорити про трансплантологію, люди можуть чекати своєї черги на пересадку органів місяцями і навіть роками. У весняно-осінній період наші санаторії завантажені далеко не повністю, а медичний туризм міг би забезпечити їм цілорічну завантаження.

- Існує думка, що більшість іноземних громадян, що вважають за краще лікування в Білорусі, їдуть до родичів і не потребують послуг турфірм. Крім того, росіянам і жителям інших країн СНД не важко самостійно організувати проїзд до обраної клініки.

- До теперішнього часу це було так. Але сьогодні туристичні компанії отримують 20% комісії і при грамотному підході вони можуть залучити клієнтів більш низькими цінами. З мінських клінік найкращі результати в області експорту турпослуг в 2010 році показали 9-а, 3-я, 5-я лікарні. Наприклад, в 9-й клініці, що спеціалізується на трансплантації органів і тканин, обсяг експорту послуг за підсумками 2010 року склав більше 60% від загального обсягу платних послуг. Однак далеко не завжди клініки можуть займатися туризмом, адже прийом - це величезна робота. Тому об'єднання зусиль лікарень і турфірм може виявитися дуже до речі. У будь-якому випадку ринок розставить всі крапки над «i».

Розмовляла Анна осот